Можна мати ідеальну базу для навчання за ІКТ, техобладнання, євроремонти за всіма стандартами в закладі, але при цьому відчувати емоційний холод і порожнечу під час перебування в такому затехнізованому сучасному титаніку. Переконана, що в закладі має бути дух людяності, а не дух машин, хоча і розумних.

Здається ми відійшли від теми моніторингу і обговорюємо проблему інформатизації та інформаційного забезпечення освіти. А починалося все з якості освіти, реальної картини вмінь, навичок та компетенцій учнів відповідно до міжнародних та європейських стандартів.Зрозуміло, що технічне забезпечення освітньої галузі є не менш важливим, але ми десь між якістю освіти та компютеризацією знову втрачаємо найголовніше - дитину. Можливо на регіональному рівні розпочати моніторинг освітніх потреб учнів різних вікових категорій та їх можливостей.Це матиме, принаймі, практичне значення для учнів, дозволить їх визначитися в житті, відповідно до своїх природних здібностей або (за допомогою психолога, вчителів-предметників)окреслити план власного розвитку.

vivien писав(ла):
Робота в Інеті мені скоріше нагадує порпання в інформаційному смітнику, а не засіб інтелектуалізації нації. Я би якість освіти вимірювала кількістю світлих голів, що "пройшли" через горнило освіти, а не кількістю шкіл, що мають ноутбук. Це смішно. У Пушкіна не було ноутбука. У Гоголя - теж. Але у Пушкіна буля няня, а у Гоголя - геніальна мати. Механічна ж нянька ЕЛДЖІ, що підморгує нам підсліпуватим оком з панелі монітора - шлях в нікуди.Якщо аж так занадто серйозно ставитися до її присутності в нашому зростанні...
Хто хоче писати вірші, хай пише. Комп'ютер йому не заважає. Але, щоб бути на належному рівні обізнанності людині потрібно опрацювати за одну добу 1500 сторінок тексту (А4). Зможе зробити таку роботу людина? Ні! А комп'ютер це зробить за долі секунди.

Боюся, ми сплутали слова моніторинг та монітор. Перший зовсім не впирається в останній. А взагалі люблю етимологічно рідні вислови, як-от висвітлення, відображення...