Цифровий освітній ресурс може мати три функції: джерела інформації, інструмент для її обробки і системи управління навчальним процесом. Загальна кількість окремих джерел, необхідних для освіти, обчислюється мільйонами. Якщо порахувати кількість інструментів, необхідних для школи, виявиться, що їх сотні. Система управління у кожному окремому продукті створюється безпосередньо розробниками і має авторський характер, проте вона теж може створюватися за допомогою певного інструменту, а саме — професійного інструменту педагогічного проектування (дизайну).

У першому компоненті Програми ІРСО при створенні навчальних матеріалів нового покоління  реалізується ідея централізованих державних закупівель і державних замовлень на розробку освітнього «софтвера».

Завдання полягає у тому, щоб не тільки забезпечити школи даними ресурсами, але і включити їх у регулярний навчальний процес. Останньому повинна сприяти передбачена в проекті процедура тривалої апробації.  У результаті  буде забезпечена можливість зробити саме той продукт, який потрібний і зручний учителям і дітям. Жоден ресурс не буде куплений і відправлений до масової школи, до того часу, поки він не пройде випробування в умовах реального навчального процесу, поки не буде сформована методика його використання.

Модель державної національної освітньої колекції цифрових ресурсів у тому вигляді, в якому вона закладена в проекті ІРСО, багато в чому унікальна. Найбільш близьким для нас є досвід Австралії, де портал департаменту освіти опирається на досить широку колекцію ресурсів. Там на високому рівні  відпрацьована технологічна схема поповнення зборів «знизу», за рахунок розробок учителів, причому передбачена процедура, що дозволяє засвідчити якість  нових ресурсів перед попаданням до  колекції. У США часто аналогічні колекції формуються навколо університетів або департаментів освіти окремих штатів. У Польщі є приватна колекція, що також постійно поповнюється, але доступ до неї можливий тільки на платній основі. Проте в нинішніх  умовах фактор вільного доступу для нас грає основну  роль  і  забезпечити його може тільки держава.

Як альтернатива, додатково, у першому компоненті Програми  ІРСО використовуються інформаційні повнотекстові бази даних вітчизняних, зарубіжних бібліотек і інформаційних центрів Інтернет. Складність  знаходження в них необхідного матеріалу, відсутність  можливості отримання повнотекстового документа, спонукала розробників Програми ІРСО  розробити три проекти, направлених на формування в структурованому вигляді методичних матеріалів для підтримки навчального процесу в школах, забезпечення якісного рівня повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб документованих знаннях, які акумульовані у  провідних вітчизняних і зарубіжних книгозбірнях та інформаційних центрах, а саме:

• регіональна система науково-методичної підтримки навчального  процесу в школі;
• регіональна система інформаційно-ресурсної підтримки шкільних бібліотек;
• проект APNNET - створення і інтеграція цифрових інформаційних ресурсів системи післядипломної педагогічної освіти України, забезпечення доступу до них загальноосвітніх навчальних закладів.

Регіональна система науково-методичної підтримки навчального процесу  загальноосвітньої школи

Як показує    практика,    використання    інформаційних       технологій і мережі Інтернет у загальноосвітніх  школах  поки що    обмежене  і дуже слабко пов'язане з навчальним процесом.  Не набувають  широкого  застосування  Інтернет технології  в українській  загальноосвітній  школі у зв'язку із застарілою і слаборозвиненою матеріальною базою,  відсутністю в україномовному Інтернеті  навчальної  інформації для традиційної  школи,  непідготовленістю вчителів до використання ІКТ. На сьогодні  в   установах освіти  мережева  база і навчально-методичне оснащення непридатні  для  вирішення  поставлених завдань і вимагають значного оновлення. Особливе положення в процесі побудови єдиного  освітнього інформаційного  середовища займають сільські школи,  в яких гостро  не  вистачає    навчальної    і    методичної    літератури,   наочних   посібників  і  лабораторного  устаткування.        

Забезпечити оперативний доступ учителів і учнів до навчальної і методичної літератури  покликаний проект «Регіональної  системи науково-методичної підтримки навчального процесу загальноосвітніх шкіл».

Проект передбачає створення регіональної мережі освітніх порталів, що складається з регіонального і районних освітніх спеціалізованих порталів,   пов'язаних між собою  загальносистемними функціями, інтегрування їх в єдину територіально розподілену  інформаційну освітню мережу, до складу якої входять і Web-сайти шкіл, розміщені  на інформаційних серверах районних некомерційних центрах-провайдерах. 

Головна мета проекту – створити інформаційне освітнє середовище (ІОС) в регіоні і забезпечити  безкоштовний і безлімітний доступ шкіл до нього. Під ІОС ми розуміємо єдиний інформаційно-освітній простір, побудований за допомогою інтеграції інформації на традиційних і електронних носіях, комп'ютерно-телекомунікаційних технологій взаємодії, що включає віртуальні бібліотеки, розподілені бази даних, оптимально структурований навчально-методичний комплекс і розширений апарат дидактики, в просторі якого діють принципи нової педагогічної системи. ІОС – це програмно-телекомунікаційний і педагогічний простір з єдиними технологічними засобами ведення навчального процесу, його інформаційною підтримкою і документуванням у середовищі Інтернет будь-якій кількості загальноосвітніх навчальних закладів, незалежно від їх професійної спеціалізації, організаційно-правової форми і форми власності.

Створювана  Програма ІОС, яка по структурі є розподіленою і однорідною, повинна забезпечувати:

• єдині засоби навігації, що дозволяють користувачу швидко і просто знайти необхідний матеріал у базі даних;
• універсальний набір сервісних служб, використовуваних користувачами;
• просту технологію відкриття віртуальних представництв навчальних закладів з набором інструментальних засобів і служб, що реалізовують організацію навчального процесу у мережевому режимі;
• єдині каталоги   інформаційних ресурсів і спеціальностей, пропонованих ними через це середовище  для навчання за мережевою технологією.

Основними властивостями цього середовища є:

• універсальність технологічних процесів створення, зберігання і використання навчально-методичних і інших ресурсів, що забезпечують проведення  навчального процесу через Інтернет;
• інтегрованість в єдине ціле різних освітніх установ регіону;
• інваріантність середовища і технологій до рівня і профілю освіти;
• масштабність, що допускає нагромадження на різних рівнях ресурсів, навчальних закладів і т.д.;
• широке охоплення  всіх рівнів освіти - від сільських шкіл до провідних  ВНЗ регіону.

Структурна організація регіональної ІОС

Структурованою інфо-програмно-телекомунікаційною основою ІОС є регіональна мережа освітніх порталів і Web-сайтів шкіл регіону. Регіональна мережа освітніх порталів складається з порталу Регіонального ресурсного центру, який створюється на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти і порталів районних інформаційно-ресурсних центрів, які створюються на основі базових  шкіл районного центру або методичного кабінету. Мережа освітніх порталів базується на регіональній телекомунікаційній мережі освітніх некомерційних Інтернет-провайдерів,  які безкоштовно підтримують Web-сайти підключених до них шкіл. Структура регіональної системи освітніх порталів трирівнева.

Перший рівень  - рівень навчального закладу.
На цьому рівні проводяться: створення, розміщення (завантаження) в базу даних, актуалізація і надання користувачам повнотекстових інформаційних ресурсів електронної бібліотеки   навчального закладу; формалізований опис ресурсів згідно з вимогами  стандартів, наприклад, RUSMARC і рекомендацій IMS, IEEE; на сервері районного освітнього  Інтернет-провайдера  проводиться формування навчальних планів, груп учнів; реалізація і документування навчального процесу; пошук  інформації  в  «віддзеркаленій» з регіонального порталу базі системи науково-методичної підтримки навчального процесу в школі.

Другий рівень  – районний (міський).

На даному рівні проводиться забезпечення збереження програмних засобів і баз даних окремих навчальних закладів і підтримка  «віддзеркаленої», з регіонального порталу бази системи науково-методичної підтримки навчального процесу шкіл з надання можливості користувачам шкіл вести пошук ресурсів і сортувати їх за різними параметрами.

Третій рівень   – регіональний.
На даному рівні проводиться  формування регіональних або галузевих каталогів, формування  і підтримка бази системи науково-методичної підтримки навчального процесу шкіл і її «віддзеркалення»  на районний рівень з можливістю сортування і пошуку ресурсів за різними параметрами.

Cтворення системи загальнодержавної інформаційної підтримки бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів

До  складу  бібліотек  навчальних  закладів,  крім  бібліотек  вищих  навчальних  закладів  педагогічного  та  інженерно-педагогічного  профілів,  входять бібліотеки  професійно-технічних  навчальних  закладів,  бібліотеки  загальноосвітніх  навчальних  закладів  та  бібліотеки  позашкільних  навчальних  закладів.

У  складі  мережі  освітянських  бібліотек  України є понад 20000 бібліотек  загальноосвітніх  навчальних  закладів, що становить 91% від загальної кількості.

Бібліотеки   загальноосвітніх  навчальних  закладів  є  багатофункціональними, адже одночасно виконують  функції   навчальних бібліотек, оскільки   мають   забезпечувати інформаційну і документальну складову освітнього процесу, спеціальних, обслуговуючи педагогічний колектив, публічних дитячих і юнацьких бібліотек, коли  працюють з учнями, підтримуючи позакласну і позашкільну роботу, публічних, коли обслуговують жителів села. Бібліотеки  загальноосвітніх  навчальних  закладів      забезпечують   інформаційно-документальне обслуговування навчально-виховного процесу;   формування інформаційної культури учнів, що включає культуру читання, пошуку і переробки інформації;   сприяння навчально-виховній роботі педагогічного колективу й адміністрації;  здійснення бібліотечно-бібліографічного обслуговування вчителів  й  учнів;   проведення позакласної роботи на базі  інформації на традиційних і нетрадиційних носіях.

Особливістю   цих  бібліотек  є  й  те,  що в більшості з них    відсутні кваліфіковані бібліотечні працівники, немає технічних засобів пошуку та доступу до віддалених інформаційних ресурсів центральних бібліотек, що привело до  інформаційної ізоляції більшість  загальноосвітніх  навчальних  закладів,  розташованих у сільській місцевості.  Тому для оперативного інформаційно-методичного забезпечення бібліотек загальноосвітніх  навчальних  закладів  необхідно  створити систему загальнодержавної інформаційної підтримки, яка б забезпечила по мережі Інтернет доступ користувачів  бібліотек до віддалених інформаційних бібліотечних ресурсів  та виконання на регіональному рівні таких функцій:

• центру корпоративної каталогізації;
• центру МБА  для бібліотек  загальноосвітніх навчальних закладів;
• центру  електронної доставки документів;
• центру професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців  інноваційним технологіям в галузі  інформатизації бібліотек.

Реалізацію цього завдання у  Програмі ІРСО покладено на      регіональну систему інформаційно-ресурсної підтримки шкільних бібліотек, головною метою якої є:

• формування організаційного, програмно-технологічного і технічного середовища для створення та підтримки інформаційних ресурсів шкільних бібліотек та впровадження системи МБА і ЕДД;
• забезпечення оперативного телекомунікаційного доступу шкільних бібліотек та її користувачів до бібліографічних та повнотекстових баз даних провідних освітянських бібліотек України та зарубіжжя (протокол Z39.50).

Система будується на базі  програмних продуктів АБІС «Славутич» та АБІС «Славутич-шкільний», гриф „Рекомендовано Міністерством освіти і науки”(протокол №5 від 27.03.2006), якими автоматизацію бібліотек, корпоративну доступ з мережі Інтернет до віддалених баз даних провідних бібліотек України та зарубіжжя по протоколу Z39.50, підтримуючи міжнародні MARC-стандарти. 

Система забезпечує:

• довідково-інформаційне обслуговування користувачів шкільних бібліотек;
• реалізацію функцій регіонального центру корпоративної каталогізації, який:

- формує базу даних бібліографічних записів у форматі RUSMARC за всією номенклатурою підручників та допоміжної літератури, рекомендованих для шкіл;

- надає шкільним бібліотекам віддалений доступ до своїх баз даних бібліографічних записів по мережі Інтернет та підтримку телекомунікаційного формату RUSMARC;

- проводить авторизацію користувачів залежно  від категорії та їх повноважень;

• отримання замовлення через Web-інтерфейс міжбібліотечного абонементу;
• проведення обробки замовлення та пошук замовлених документів у електронних сховищах або виготовлення їх електронних копій;
• електронну доставку документів шляхом проведення копіювання баз даних бібліографічних записів та забезпечення доставки копій електронною поштою, за допомогою протоколу FTP, передачі факсом,  роздрукуванням на принтері з подальшою передачею замовнику.

Проект APNNET

Основною метою проекту  APNNET  є створення єдиного інформаційного простору бібліотек системи післядипломної педагогічної освіти та інтеграція їх у вітчизняний, російський, європейський і загальносвітовий бібліотечний інформаційний простір.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

• створення єдиної освітньої бібліотечної інфраструктури  системи післядипломної педагогічної освіти АПН України;
• представлення бібліографічної інформації і текстів публікацій в електронному виді;
• забезпечення доступу з Internet до бібліографічної інформації і повнотекстових баз даних (протокол HTTP, Z39.50);
• забезпечення засобів пошуку й обслуговування запитів до інформаційних ресурсів бібліотек.

В основу проекту APNNET покладені наступні концепції і технології:

Відповідно до обраних концепцій основні завдання, які поставлені в проекті, реалізуються шляхом:

Основними учасниками виконання проекту APNNET є такі  організації: