Україна. м.Черкаси. вул.Бидгощська 38/1, тел (факс) 64-21-78, e-mail: oipopp@ukr.net

Владислав Щербина

Відомості про автора:  Щербина Владислав Романович учень 11 класу, 16 років

Повне найменування навчального закладу: Смілянський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15» Смілянської міської ради Черкаської області

Відомості про керівника: вчитель української мови та літератури Діхтяр Віра Петрівна

Я - європеєць


Есе

Україна є однією з наймолодших демократій, але найдавніших націй світу: «говорив Вільям Клінтон». 

Україна – серце Європи. Чи можу я назвати себе європейцем? Напевно, так. Не за географічним розташуванням, а завдяки прогресивності патріотизму, національному самоусвідомленню. Яскравим фактом, що підтверджує мою думку, є 1991 рік, коли мій народ показав, що він прагне сам вирішувати свою подальшу долю, шлях своєї Батьківщини, мати свою єдину, соборну, європейську державу. Згадаймо і про події на Майдані Незалежності в 2004 році. 2013-2014 рік є роком «Революції Гідності». Народ показав свою національну та людську свідомість, та довів своє щире бажання сміливо йти у європейське майбутнє. Ми повалили правлячий бандитський режим і хочемо увійти в асоціацію України з ЄС. Ми - українці, ми - європейці, і ми це довели. Я думаю, що не можна ставити в приклад тільки ці три явища, адже за всю історію Україна завжди боролась за самостійність і державність. Ми завжди були посередині отих наддержав, які весь час воювали за панування на наших територіях, але українці тримались і досягали бажаного. Автор першої (в Європі) наукової історії України, Й.Енгел в 1796 році писав: «Україна є граничним муром, що стоїть між культурою Європи і нецивілізованою Азією. Вона є воротами, через які багато азійських орд пробували вдертись в Європу і не тільки вони». Говорять, що ми зв’язані з Європою кров’ю, тож думаю вже можемо себе привчати до того, що десь  «у крові» ми – європейці. Але я не хочу, щоб лилась українська кров, задля того, щоб я був європейцем! Країни Європи, на мою думку, завжди поважали Україну за її національну свідомість, ми завжди чимось відрізнялись і не боялись показувати цього на весь світ. Відомий український поет-патріот Василь Симоненко, критикуючи тогочасну владу і передбачаючи європейське майбутнє України, писав: «Не забувайте, виродки, ніде: Народ мій є! В його волячих жилах, козацька кров пульсує і гуде!». Василь Симоненко, оспівував націю, яка вистояла в нерівному протистоянні з тоталітарним режимом і стверджував: «Нові покоління, як обнова, в лоні сповиваються твоїм, і дідівська гордовита мова, служить вірно і слухняно їм. Пристрасним зором дивиться у Всесвіт з-під повік, що живеш і житимеш повік».

 У ХІХ столітті, коли в західноєвропейських землях панував реалізм, який зображував життя, як потік закономірних дій. Українські письменники збагачували вітчизняну літературу реалістичним творами, що мають величезне загальнолюдське значення. В.Бальтазар, чеський композитор, говорить: «Господь оборонив Україну від облудної новітньої музики Європи. Вислухати новітню європейську музику, а після неї українську - це однако, що вийти з затруєної пахощами міської світлини на світле, чисте лісове повітря». Отже, основна риса європейця - це цінність своїх традицій, обрядів, історії, мови, культури, цінність нації. У європейців сильний дух патріотизму. Я впевнений, що ми, слов'яни, споконвіку були європейською нацією, ми і залишаємось нею, за географічною приналежністю. Так, я – європеєць, а за внутрішнім станом - я до цього йду. На мою думку, я – європеєць, бо завжди пам’ятаю свій родовід, виховуюсь в сім’ї, яка наслідує традиції минувшини. Я просто живу з Україною у серці. Потрібно жити і говорити: «Держава – це я, нація – це я, Європа – це я». Джон Кеннаді говорив: «Не запитуйте, що Ваша держава може зробити для Вас, запитуйте, що Ви можете зробити для Вашої держави». Не потрібно гнатись за чимось кращим, не треба ні з ким сперечатись, а просто жити своїм життям і роби свою справу. Я вважаю, що  сміливо можу сказати:  «Я- європеєць»!

Я горджусь своєю країною і думаю, що вона заслужила бути європейською. Тож, будучи європейцем, я завжди пам’ятатиму про свої національні ідеали.

Владислав Щербина

ЧЕРКАСЬКИЙ ОСВІТЯНСЬКИЙ ПОРТАЛ
При копіюванні інформації - посилання на сайт: http://oipopp.ed-sp.net обов’язкове