Дерево вільхи з дубом

 Під'їжджаючи до Мошногір'я, там де траса Черкаси-Канів перетинає невеличку р.Ірдинку, з боку старого, нині не діючого автошляху, можна побачити чудернацьке дерево - дуб зрісся з вільхою. Нерозлучні дерева почувають себе добре, уже відсвяткували "платинове весілля" ( понад 70 років). З 1970 року цьому витвору природи надано статус ботанічної пам'ятки місцевого значення. Об'єкт займає площу 0,01га. За останніми вимірюваннями висота дуба становить понад 24м, вільхи - понад 25м; діаметр стовбура дуба - понад 22см, вільхи - понад 26см; об'єм деревини дуба становить понад 0,45куб.м, вільхи - понад 0,52куб.м. Навколо дерева організовано місце відпочинку для подорожніх, що сприяє ознайомленню людей з пам'яткоюприроди.

 Заказник "Мошногірський"

"Мошногірський" - комплексний заказник місцевого значення, оголошений рішенням облвиконкому № 177 від 19.03.76 року на плоші 663га. Під охорону взято типові для східної частини Придніпровської височини грабово-дубові ліси на оригінальному ландшафті Мошногірського кряжа. Фауна, як безхребетних, так і хребетних тварин, в основному, типова для лісів Придніпровського лісостепу. Заказник входить до складу державного мисливського господарства "Соснівське". В його межах існує популяція акліматизованих плямистих оленів, чисельність якої зменшується в першу чергу внаслідок браконьєрства. Крім того, на території заказнику зростає ряд видів флори, занесених до Червоної Книги України. Це - орхідеї, багаторічні трав'янисті рослини родини зозулинцевих, сімейство яких нараховує близько 30 тисяч природних видів. Вишукані квіти різноманітного забарвлення та незвичайної форми завжди привертають увагу. Червонокнижними представниками цієї родини, що зустрічаються на території заказнику є: булатна червона, зозулині сльози яйцевидні, коручка морозниковидна, любка дволиста, гніздівка звичайна. Цибуля ведмежа, скополія карлніолійська, підсніжник білосніжний також занесені до Червоної Книги України і потребують охорони. Цибуля ведмежа масово знищується у весняний період як харчова сировина. Що ж до підсніжників, то їх чисельність теж катастрофічно зменшуються. їх ареали стають все більш мозаїчні. А це значить, що підсніжники чи галантуси ( в перекладі з латині -крапелька молока) можуть зовсім зникнути. Однак, ми можемо і повинні їх зберегти.

Дуже рідкісною є червонокнижний представник орхідейних - булатна червона. Ця рослина віддає перевагу вапняковим та болотним ґрунтам, дуже вибаглива до кислотності ґрунту - оптимальний рН 5,1-6,5. Враховуючи ці особливості рослини та ланці еколого-ценотичного профілю Мошногірського кряжу можна припустити, що ймовірність місцезнаходження булатки червоної на території Мошногір"я обмежено першим рівнем. Квітує булатка червона у червні-липні. Розмножується переважно насінням. Вегетативний спосіб розмноження обмежений - брунька відновлення одна. Цікаво, що насіння проростає тільки за наявності гриба, з яким рослина пов'язана протягом усього життя. За несприятливих умов рослина може до 20-ти років вести підземний спосіб життя. Яснотка плямиста з родини губоцвітих квітує з квітня по вересень. Яснотка плямиста росте на вологих слабо-кислих, гумусних, рихлих піщаних, глинистих ґрунтах. Поширена від низин до гірського поясу в вологих лісах, зарослях кущів, лісових галявинах та берегах водойм. Страусове перо звичайне - папороть рідкісна, цінна лікарська рослина, лісовий вид, що зрідка зустрічається в Карпатах, Розточі-Опіллі, Поліссі та лісостепу. За даними Бортняка М.М., останніх десятиріч її не знаходили. Цей тінелюб тяжіє до свіжих та вологих ґрунтів. Зважаючи на те, що це місцезнаходження чи не єдине в Черкаській області, варто не допустити тут суцільної рубки.

В сухих ясенево-дубових лісах Мошногір'я зростають рідкісні субсередземно-морські види : дерен звичайний (кизил), скумпія звичайна (рай-дерево). Мошногірський комплексний заказник - це дійсно чудова і неповторна своєю красою та різнобарвними рослинами пам'ятка природи, що потребує бережного ставлення з боку людини.

"Мошнівська діброва "

Мошнівська діброва - комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Затверджена Радою Міністрів УРСР від 14.10.75 р. № 780. Розташована в кв. № 28 Мошнівського лісництва, недалеко від санаторія "Нива", займає всього ,19га. В межах пам'ятки природи є багато природних джерел, які в сукупності з насадженнями вікових дубів та лісовою рослинністю створюють рідкісний за красою ландшафт. Рослинний покрив представлений віковою дібровою, у травостої декілька видів осок, зірочник лісовий, тонконіг дібровний, копитняк, осока, глуха кропива. Восени привертають увагу зелені плантації барвінку. Ця вічнозелена рослина відома слов'янам давно, про неї згадується в прадавніх легендах, піснях. Барвінок - перш за все символ дівочості, довголіття та сім'ї. Вінком із барвінку прикрашали наречену. З барвінкових обрядів починали весілля. В різних регіонах України ці обряди мали свої особливості. Не обійтись без барвінку і сьогодні - ним прикрашають випечений весільний коровай, що символізує безкінечність життя. Барвінок, посаджений в саду, приносить щастя, а в букеті символізує кохання.

З тварин водяться : свиня дика, козуля, лисиця, білка, заєць, куниця, лось, плямистий олень. Багато тут птахів різних видів : сойка, грак, мухоловка, ластівка, соловей, горобець.

Дуб - одне з найбільш шанованих дерев багатьох народів. Недарма і це в античному світі вважалося, що першим деревом боги створили дуб. В перекладі з латини його назва означає "гарне, міцне дерево". З давніх часів дуб - символ слави, безсмертя народу, його прагнення до волі. У Мошнівській діброві є дуб - подвійний символ свободи, бо має форму, що нагадує тризуб. Для праукраїнців дуб був священним деревом, тотемом. І така повага закономірна. З давніх давен діброви давали нашим предкам притулок, захист від ворогів та їжу. Українців завжди полонила краса, велич і довговічність кремезних дубів - гігантів, що зростали в похмурій лісовій тиші, в таємничій зеленій напівтемряві, їх вражала стійкість дубів проти стихійних сил природи, надзвичайна міцність деревини. Нині в Україні є чимало дубів-довгожителів, що "пам'ятають" Київську Русь.

На момент утворення пам'ятки Мошнівська діброва складалася із 50-ти величезних дубів, яким понад 200 років, з окремими 300-річними екземплярами. Середня висота насаджень 22м, середній діаметр - 48м. На сьогоднішній день, за свідченнями місцевих жителів та туристів, залишилося близько 30-ти дерев. В цій місцевості розташовувся колись палац графа Воронцова , про який ми вже говорили. Мошнівська діброва - це чудова місцевість, яку варто відвідати.

 "Плантація бархата амурського "

Плантація "бархата амурського" - це державна ботанічна пам"ятка природи місцевого значення. Насадження оксамиту амурського здійснено в 1957 році росли­нами з Далекого Сходу займає площу - 2,4га. Флора ботанічної пам'ятки нараховує 27 видів і являє собою створене людиною угрупування, яке можна назвати як бархато-дубово-чорнобузиново-різнотравне.

Оксамит (бархат) амурський ( коркове дерево) належить до родини рутових, в природних умовах зростає в Японії, Китаї. Далекому Сході. Існує близько 10 видів. Це дерево висотою 10-20м, іноді до 30м заввишки та діаметром 60-75см, зі світло-бурою , бархатистою корою та густою кроною, має добре розвинутий пробковий шар, ярий використовується з промисловою метою. Японська медицина використовує оксамит як складову частину рослинних ліків проти злоякісних пухлин. Деревина міцна, йде на виготовлення меблів та прикрас. Плоди - чорні кістянки. Листя непарноперисті з 7-13 ланцетними або довгастими на верхівці загостреннями, по краю дрібно-зубчасто-війчистими листочками. Квітує у червні-липні. Дерево декоративне. Вирощується в парках, штучних лісових насадженнях та смугах. На території України добре росте в усіх районах, окрім дуже посушливого степу, але умови для вирощування бархата амурського для отримання деревини та пробки сприятливі лише в лісостеповій зоні, у південній частині Полісся та на Закарпатті. На Україні створені лісові культури бархату амурського на площі більше 23 тис. га. Значна частина його досягла віку 25 років і дає високоякісну коркову сировину.

Пам'ятка природи розташована праворуч від центральної дороги, що йде найвищими ділянками Мошногірського кряжу. Деревостан насадження розташований на два підяруси. У першому підярусі зростають дерева бархату амурського, дуба звичайного, дуба червоного, які у віці 33 років мають максимальну висоту 22м. Окремі екземпляри бархату плодоносять. У другому підярусі зростають в'яз гірський та робінія псевдоакація, висотою до 10м. Ярус підліску представлений бузиною чорною, брусникою європейською. Травостій пам'ятки збіднений внаслідок значного затемнення (20% покриття), в ньому багато рудеральних видів.Місцезнаходження чудової плантації - кв. №40 Мошнівського лісництва, що належить до Черкаського ДЛТ. Як пам'ятка природи вона була затверджена рішенням Облвиконкому № 12 від 12.01.82 року. Вона - чи не єдина на Україні.

"Каскад лісових озер "

Каскад лісових озер - це гідрологічна державна пам'ятка природи місцевого значення. Займає площу 1,0га. Розташована на території звірогосподарства облспоживспілки. Являє собою чотири ставки, що колись належали Виноградському монастиреві. Ці ставки розташовані один за одним у балці і спускаються в Мошногір'я у напрямку Ірдинського болота. Ці водоймища, ставки-озера, мають подвійне живлення - як джерельне, так і від талих та дощових вод. Перший, найнижчий у рельєфі ставок має найбільшу площу - ЗО х 40м. Середня глибина ставу - 1,2м. На греблі, викладеній бетонними плитами, ростуть 100-річні каштани та ялини європейські. Береги ставка густо зарослі ожиною сизою, плодами якої можна поласувати під час подорожі. На острові другого ставка росте мальовнича ялина європейська та вавілонські верби. Між другим і третім ставком є велика левада. Третій ставочок зовсім маленький: 10 х 15м, глибиною 1-2м, оверхня якого вкрита ряскою малою і атриборозенчатою. Четвертий ставок має розміри 30   х   40м   і   третина  його   покрита   очеретом   звичайним.

"Підземне джерело "

Підземне джерело - це гідрологічна державна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на площі 0,1га в кв. № 20 Мошнівського лісництва, ліворуч від шляху Черкаси-Мошни. Джерело набуло статус пам'ятки за рішенням Облвиконкому № 597 від 28.11.79 року. Підземне джерело знаходиться зараз на межі зникнення, хоча час від часу місцеві жителі та туристи очищають його від бруду та звичайних предметів, дають можливість вільно рухатися блискучо-чистій, джерельній воді. І хоча тепер підземне джерело не таке велике, як раніше, все ж таким воно залишається чудовим і красивим місцем. А його вода така ж смачна, як і раніше.

 "Мошнівський .Охоронна зона"

"Мошнівський. Охоронна зона" - зоологічний заказник місцевого значення. Він займає площу - 0,5га. Належить до Черкаського ДЛГ. Знаходиться за 400 метрів не доїжджаючи до повороту на звірогосподарство по автомагістралі Черкаси-Канів, біля Мошнівського озерця.

На території зоозаказника знаходяться рідкісні зникаючі види тварин, які майже всі занесені до Червоної Книги України : вихухоль звичайна, хутора мала, мишівка степова, борсук , єнот та ін. В цьому ж місці також знаходиться велика колекція рідкісних видів птахів, комах , плазунів, земноводних : ропуха звичайна, ропуха сіра, квакша, зелена ящірка та ін.

Зоозаказник - природний комплекс малопорушений господарською діяльністю. Він є місцем нересту рідкісного та мальовничого виду - ропухи сірої. За даними 1992 року в даному місці нерестилося біля 7 тисяч пар даного виду, які мігрували у водойму із значної території. Це дуже цінно, бо ропуха сіра є не чисельним та маловивченим видом для України, в окремих областях він взагалі зник повністю. У осінній період засушливих років на цій території іде міграція бобрів. До заповідної зони заказника включено також кілька лісових кварталів, що безпосередньо межують з водоймою, використовуються вони як буферні та ті, в яких певний час проводить молодь жаби.

 "Група вікових ялин "

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Група вікових ялин" -пам'ятка унікальна. Вона займає площу 0,1га. Знаходиться в кв. №39 Мошнівського лісництва, яке належить до Черкаського ДЛГ. За даними рішення Черкаського Облвиконкому № 367 від 17.06.72 року, на той час тут знаходилося 10 величезних ялин віком до 100 років, висотою до 40 метрів, діаметром до 90см, з високо піднятою кроною. Але на даний час їх залишилося лише 6. Знаючи вік життя ялин, навіть страшно задуматися, як швидко вони гинуть. І через декілька десятків років, ми зможемо зазнати втрати цього чудового витвору природи.

Джерела:

1.  Гречуха СІ. Мошни. Шлях через віки. Черкаси, - 2007.-137 с.

2.  Від острова русів - Черкаський район / За заг.ред. В. М. Кальченко.

3.  Історія міст і сіл УРСР Черкаська область.- К., УРЕ ,1972 р.

4. Шевченко І. Л., Ісаєнко М. Ф. Містечко ратників та майстрів. - К, 2007.- С. 2.