Україна. м.Черкаси. вул.Бидгощська 38/1, тел (факс) 64-21-78, e-mail: oipopp@ukr.net

Історична довідка

Категорія: 


Місцевість, на якій пізніше розкинулися Черкаси, здавна була заселена. Тут виявлено 22 археологічні пам’ятки: поселення доби мезоліту, знахідки доби неоліту, дві групи курганів з дев’ятьма насипами, поселення бронзового періоду, два городища та сім поселень зарубинецької культури, два поселення та могильник черняхівської культури, два поселення ранніх слов’ян, городище ХІІІ—ХІV cт., поселення та два городища ХIV—XVII ст. та інші. Дві з цих пам’яток мають національне значення.

Перша згадка про Черкаси як про існуюче місто в історичних відомостях належить до 1305 р. Отже, ця дата сьогодні є відправною в історії міста, яке нараховує вже більше 700 років. Згадка про Черкаси 1394 року малює перед нами укріплене місто на південних рубежах Київської землі. До 1471 року Черкаси входили до Київського удільного князівства, після — до Київського воєводства.

З ХV ст. Черкаси стають центром Черкаського староства. Тут постійно перебував староста — намісник великого литовського князя, а після 1569 року — польського короля.

Одним із перших черкаських старост був Остафій Дашкевич, потім —В. Тишкевич, але найбільш відомим є староста Дмитро Вишневецький (Байда), що прославився своїми походами проти турків та татар.

Починаючи з кінця ХV ст., зростає роль Черкас як опорного пункту при захисті територій від грабіжницьких нападів Кримського ханства. Відомо, що 1483 року городяни успішно відбили напад військ Менглі Гірея, а 1532 року місто витримало тридцятиденну облогу кримської орди на чолі з ханом Сайдет Гіреєм.

У 1549 році в Черкасах був зведений новий, міцніший замок. Він знаходився на високій горі, мав 29 городень, чотири соснові вежі, від поля його оточував широкий рів. Гарнізон складали 100 чоловік військових та 60 cлужилих, якими розпоряджався староста. Саме місто розбудовувалося обабіч замку і мало укріплення — острог з двома воротами.

На середину ХVІ ст. Черкаси вже були значним містом Київщини, а населяли його в основному ремісники, торговці, козаки, селяни. Про місто цього часу знаходимо цікаві відомості в ілюстраціях Черкаського замку 1552 року.
В Черкаському обласному краєзнавчому музеї ви можете побачити цікаву діораму «Черкаського замку в середині ХVІ ст.».

Жителі Черкас брали активну участь у відомих селянсько-козацьких повстаннях кінця ХVI — першої половини ХVІІ ст. під проводом К. Косинського, Тараса Федоровича (Трясила), Павла Бута (Павлюка) та Я. Острянина.

Навесні 1648 року, під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, до Черкас прибув сам коронний гетьман М. Потоцький і місто опиняється у самому вирі подій. Звідси 8 червня 1648 року Б. Хмельницький листовно звертається до російського уряду. Черкаси стають центром Черкаського полку, який на кінець 1649 року складався із 18 сотень. Очолював Черкаський полк Ясько Воронченко. У фортеці тоді стояв тритисячний гарнізон. За Андрусівським договором 1667 року Черкаси залишалися під владою Польщі. Не бажаючи потрапити в польське ярмо, частина населення переселилася на Лівобережжя, а саме місто в цей час зазнало великих руйнувань.

Після «Вічного миру» 1686 року Черкаси опинилися на своєрідній нейтральній території між Росією та Польщею, але згідно з Прутським мирним договором 1711 року місто знову опинилося під владою Польщі. Феодальний гніт та національно-релігійні утиски з боку польських старост затримували розвиток міста.

Під час відомого повстання «Коліївщина» 1768 року на околицях Черкас діяв загін повстанців на чолі з Семеном Неживим. Замок і місто було взято повстанцями, а польський гарнізон було розгромлено. Після возз’єднання Правобережної та Лівобережної України в складі Росії, Черкаси 1795 року стали повітовим містом Вознесенського намісництва, а з серпня 1797 року — Київської губернії.

Ліквідація шляхетського панування позитивно позначилося на розвитку міста. Починають виникати промислові підприємства, найбільшими з яких були тютюнова та цигаркова фабрики. Помітного розвитку досягла й торгівля. Пристань на Дніпрі стає одним із головних перевалочних пунктів лісу, зерна та іншої сільськогосподарської продукції із північних областей на південь України і навпаки. Розвиток економіки стимулював і ріст самого міста. Якщо в 1803 році в Черкасах мешкав 3471 чоловік, то в 1845 р. — 9400.

 

           

 На початку ХІХ ст. місто розташовувалося в основному вздовж берега Дніпра, на низині —Подолі, тому під час розливів нерідко затоплювалося. За планом забудови міста 1815 року почало забудовуватися горішнє плато. Будується наплавний військовий міст, діють два шпиталі, міська лікарня, відкриваються духовне, казенне, жіноче училища.

Ймовірно, що в 1845—1846 роках в Черкасах бував Т.Г. Шевченко. Тут мешкали його друзі — Василь і Яким Слюсарі, Юхим Боковня, Степан Хроменко, дід Цехмистренко, брати Андрій та Юхим Цибульські. В будинку останніх відбувалися зустрічі поета з місцевою інтелігенцією, а зараз тут розміщено музей «Кобзаря» Т.Г. Шевченка.

 Документально підтверджено перебування Т.Г. Шевченка в Черкасах у 1859 році за трагічних обставин арешту поета за наказом черкаського пристава Табачникова. В Черкасах написано вірші «Сестрі», «Колись дурною головою», та ін. Тут Т.Г. Шевченко намалював кілька місцевих краєвидів, зокрема «У Черкасах».

Після реформи 1861 року в Черкасах зростає промисловість, особливо після завершення будівництва залізниці, яка з’єднала місто з магістраллю Київ — Одеса. Основними галузями промисловості були лісопереробна, тютюнова, цукрова, металообробна, машинобудівна, борошномельна. Захопило Черкаси й промислове піднесення в Росії у кінці ХІХ ст. На 1900 рік в місті працювало 29 фабрик і заводів, де працювало 1924 робітники. Ось лише деякі віхи із історії Черкас.

 Детальніше про історію обласного центру ви дізнаєтесь під час екскурсій по місту та відвідання Черкаського обласного краєзнавчого музею.                                               

У Черкасах народилися й почали свій творчий шлях письменник О.Д. Королевич (Лесь Гомін), художник графік В.Д. Замирайло, співачка, народна артистка СРСР Л.Д. Лобанова, один із перших українських стратонавтів Я.Г. Український, відомий вчений, член-кореспондент Академії архітектури СРСР О.І. Неровецький та ін. В Черкасах жив і працював Василь Симоненко, відомий український поет і журналіст. Перебуваючи в місті ви зможете відвідати два музеї В. Симоненка, оглянути пам’ятник поетові на міському кладовищі та інші пам’ятні місця.

Сьогодні мешканці Черкас пишаються своїми почесними громадянами, яких за заслуги перед містом занесено до «Галереї Слави м. Черкаси», що розміщена в будинку  Черкаської мерії. ЦеД. Г. Нарбут — народний художник України, І.К. Лутак — герой соціалістичної праці, перший секретар Черкаського обкому КПУ, М.Ф. Негода— видатний письменник, О.І. Сасим — народний лікар України, владика Софроній — єпископ Черкаський та Канівський, Ф.Ф. Боєчко — ректор Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького, П.П. Соса —відомий краєзнавець, О.П. Павловська — народна артистка України, А.І. Хіміч — заслужений тренер України, олімпійський чемпіон 1964 р. з веслування на каное, Б.О. Верлінський — директор Черкаського театру ляльок та інші.

 

 

 

 

Джерело: Т.М. Нераденко. Золота підкова Черкащини. Туристсько-краєзнавча подорож Черкащиною для учнівської молоді України. - Черкаси: "Брама-Україна". - 2006. - 106 с.

    Мандри Україною. Золота підкова Черкащини. Путівник./ За заг.ред. В.М.Мельниченка.  - К., 2007.- 232 с.

ЧЕРКАСЬКИЙ ОСВІТЯНСЬКИЙ ПОРТАЛ
При копіюванні інформації - посилання на сайт: http://oipopp.ed-sp.net обов’язкове