На базі бібліотеки комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» підготовлена Віртуальна книжкова виставка  «Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!»

 Виставка присвячується 150-річчю від дня народження Лариси Петрівни Косач-Квітки – Лесі Українки, яка народилася 25 лютого 1871 року.

Усе своє недовге життя поетеса боролася за консолідацію українського народу в політичну націю. Образ ідеальної землі, що Україною зветься, проходить через усю творчість Лесі Українки. Цей образ, ніби, спонукає українців усвідомлювати себе як націю, якій є за що боротися і  є кому вірно служити -  своїй Україні. Поет  М. Рильський писав:  «Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом, то найвідповідніше слово було б - боротьба».  І саме Лесю Українку  Іван Франко назвав «чи не єдиним мужчиною в українському письменстві».

Сьогодні не  втратили своєї актуальності збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911),  «Тиша морська», «Мрії» та «Як дитиною, бувало…»  та інші.

Твори поетеси перекладені багатьма мовами світу, а сама  Леся Українка  переклала  на українську мову  М. Гоголя, Г. Гюго,  Г. Гейне, А. Міцкевича, Гомера, Шекспіра та ін.

Творчість поетеси завжди  життєстведжуюча, оптимістична, романтична і дуже близька до розуміння читачами. Треба відмітити і те, що Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, записавши близько 500 народних пісень.

Ім`я Лариси Петрівни Косач-Квітки  вписане навічно у золоту книгу української літератури та культури і  стоїть в одному ряду з великими Тарасом Шевченком, Григорієм Сковородою, Іваном Франком.