Черкаси зустрічають золотими куполами. Це Собор Св. Михайла, найвищий храм України, збудований 2002 року за проектом Архиєпископа Черкаського і Канівського Софронія.

Пагорб Слави облаштовано 1975 року поблизу площі Слави. Меморіальний комплекс з монументом "Батьківщина-мати" розмістився неподалік колишньої Замкової гори.

Пам’ятник Тарасу Шевченку багато років є своєрідною візиткою Черкас. Відкритий 1964 року до 150-річчя від дня народження поета, він став центром площі біля обласного академічного музично-драматичного театру.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому відкрили 30 жовтня 1995 року до 40-річчя від дня народження гетьмана.

 Цю майже казкову споруду в Черкасах називають Блакитним палацом. Звів цей будинок власним коштом підприємець Щербина. Тут у ХІХ столітті містився готель "Слов’янський".

В радянський час готель зберіг своє призначення, однак носив назву "Дніпро".
У с. 1970-их рр. в будинку розміщується декілька державних установ.

У 1982 році була розпочата реставрація будівлі, однак через економічне становище в період перебудови вона зупинилася. У 1994-1998 рр. будівля була реставрована коштом Укрсоцбанку, який після реставрації в ній і розмістився. 

Особняк був збудований у 1892 року (подекуди ця дата піддається сумніву) підприємцем Щербиною у своїй садибі. З 1907 до 1912 року в будинку розміщувалася Земська управа. З 1919 р. будинок використовувався різними установами. У 1930-их роках в особняку влаштовано Будинок піонерів.Після ІІ світової війни в будинку розміщувалися органи компартії.З 1970 року в будинку діє Палац урочистих подій. Первісно особняк входив до складу садиби зі стайнями, флігелями, зимовим садом і фонтаном. Внутрішнє планування будинку змінене. Зовнішні перебудови торкнулися головного фасаду (в ньому влаштовані широкі двері) і тильного (до нього прибудований напівкруглий об'єм). Тепер тут - Палац одружень.

Одна з нових площ міста має назву 700-річчя Черкас. На ній - пам’ятник славному співцеві Бояну. Боян сидить на камені, покритому шкірою ведмедя (символ переможеного ворога). Поруч височать три списи - державний знак князя Володимира, свідчення належності Бояна до київської дружини. Бояна зображено в повному бойовому спорядженні, у кольчузі , з мечем, при ньому - сідло, шолом, бойові рукавиці. 

Іван Підкова - визначний козацький ватажок, який певний час був гетьманом на Запоріжжі. Народився він на Брацлавщині, за походженням молдаванин. Після того як татари спалили його село і забрали в полон його батьків та наречену, чоловік вступив до козацького загону. За хоробрвсть і силу козаки прозвали його Підковою. Козацькі з-агони на чолі з цим славним ватажком завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Козловом. 1577 року Підкова з козаками визволив Яси - тодішню столицю Молдови, і за це його проголосили молдовським господарем. Згодом Підкова був змушений відступити на Брацлавщину, де за наказом польського короля його схопили, а згодом стратили у Львові. Черкаські козаки привезли його тіло на Черкащину і поховали в Каневі.

Будійський храм 

Подорожуючи Черкасами, можна відвідати справжній будійський храм.  Це єдиний у Європі "Слов’янський Шаолінь". Його філії діють у великих містах 

пострадянських країн, а також у США, Об’єднаних Арабських Еміратах, Греції.

Каплиця Св. Рівноапостольних Кирила та Мефодія

Площу перед Національним університетом імені Богдана Хмельницького прикрашає  каплиця Св. рівноапостольних Кирила та Мефодія.

Вона вже стала улюдленою спорудою не тільки для студентів і викладачів, а й для всіх мешканців міста.

Цікаво мандрувати Черкасами вечірньої пори. Місто набуває загадковості. Знайомі, здавалося б, будівлі перетворюються на чарівні невідомі споруди.

От хоч би будинок Управління національного банку України в Черкаській області.

Храм Святої Трійці ввечері

Монумент на пам’ять закатованим священникам

 Неподалік собору Св.Михайла височить Монумент на пам’ять закатованим священникам. В роки сталінських репресій У Черкасах загинули 142 священнослужителі. У 193-х роках тут поставили на рейки спеціальний бронепоїзд, у якому судили православних єпископів, священників і дияконів з усієї округи. Бронепоїзд називали "душогубкою для попів". Втекти вдалося тільки священнику Михайлові Лип’янському , що кілька років ховався у лісі. Працівники місцевого НКВС до 1938 року знищили все духовенство, зруйнували майже всі храми у Черкаській області.

Черкаська обласна філармонія