Як виходити з карантину без стресу? Для відповіді на це запитання необхідно розібратися з тим, що слід розуміти під стресом.

Згідно визначенню  Всесвітньої організації охорони здоров'я, стрес – це неспецифічна  реакція організму на будь-яку висунуту до нього вимогу. До основних причин виникнення стресових станів відносять: інформаційне та емоційне перевантаження, конфліктні ситуації, неадекватні установки та переконання особистості, прискорення темпу життя, нестабільність політичної і економічної ситуації в суспільстві, надзвичайні ситуації та несприятливі умови життя. Отже, карантин, який ми наразі переживаємо,  безумовно, є стрес-чинником, тобто викликає значне стресове навантаження.

Звернемо також увагу на те, що засновник вчення про неспецифічний адаптивний синдром (стрес) Г. Сельє виділив дві його форми: стрес корисний – еустрес і шкідливий – дистрес. Стрес є динамічним процесом, який проходить в декілька етапів. Класична концепція стресу  Г.Сельє передбачає три фази  його розвитку: стадію тривоги; стадію резистентності (стійкості, опірності); стадію виснаження. Здається, на карантині ми вже пережили стадію тривоги і зараз більшість людей перебуває на стадії резистентності. Головне, щоб продовження карантину не привело нас на стадію виснаження, коли організм починає переживати дистрес («здаватися» на психологічному і соматичному рівнях).

Отже, можемо зробити висновок, що вихід з карантину може нести з собою стрес лише в тому випадку, якщо за час карантину звичні для людини умови її життєдіяльності суттєвим чином змінилися (втрата роботи, заощаджень, звичного кола спілкування, погіршення стану здоров’я, поява боргів тощо). Якщо ж цього не відбулося, то вихід з карантину, навпаки, допоможе уникнути стресового навантаження, тобто виступить в якості антистресового чинника і сприятиме оптимізації нашого самопочуття.

Декілька прийомів емоційної саморегуляції  одразу після дії стресових факторів:

• роздратованість та агресію можна зняти з допомогою фізичної розрядки;
• розрядити емоції – повністю виговоритися комусь;
• спосіб «порожній стілець» – уявити, що на ньому сидить людина, яка вас, наприклад, образила, виразити всі свої почуття;
• переключитися на цікаву діяльність, улюблену справу – створити нову домінанту;
• використати прийоми логіки. В гострій емоційній ситуації не приймати ніяких рішень – за принципом «подумаю про це пізніше». Можна провести загальну переоцінку значимості ситуації за типом «не дуже й хотілося» чи знайти щось позитивне навіть у невдачі. Можна проаналізувати ситуацію, усвідомити негативні наслідки і змиритися з найгіршими з них. Потім спокійно обдумати, як вирішити проблему.