- Головна
- Про інститут
- Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
- Реєстр виданих документів про підвищення кваліфікації
- Дистанційна школа для учнів
- План роботи інституту
- Структурні підрозділи інституту
- Колекція цифрових ресурсів
- Науково-методичне забезпечення закладів освіти
- Віртуальна академія методичних наук
- Конкурси, олімпіади
- Конференції, семінари
- Нова українська школа
- ЗНО та моніторинг якості освіти
- Міжнародний фестиваль педагогічних інновацій
- Всеукраїнські педагогічні читання О.А. Захаренка
- Ліга старшокласників Черкащини
- Нормативні документи
- Наші досягнення
- Публічна інформація
- Центр європейської та євроатлантичної інтеграції
- Центр громадянської освіти
- Центр економічної освіти
- Журнал "Педагогічний вісник"
- Участь у проектах
- Фотогалерея
- Віртуальна приймальня
- Мапа сайту
- Форум
ЦІННІСНО-СМИСЛОВА СФЕРА СУБ’ЄКТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИМІРІ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
Втр, 12.04.2022
Еволюція самосвідомості та досвід практичної діяльності свідчать про необмежені можливості розумно мислячої людини, здатної до системного самопізнання та самовдосконалення.
Інноваційні підходи з повсюдного використання цифрових технологій, поновлюваних та нетрадиційних джерел енергії з забезпечення основних сфер життєдіяльності засвідчують істотну потребу розумно мислячої людини до нових знання та вмінь, спонукають до формування більш високого рівня комунікативної культури із собою, оточенням, довкіллям. Непорушними та дієвими в системі комунікативних взаємодій залишаються фундаментальні категорії віра, надія, любов як вічні духовно-моральні вказівники до самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення.
Розумне врегулювання потрясінь соціокультурної сфери, притаманних періоду змін, доцільне державне керування економічною та політичною галузями державного устрою, значущі наукові відкриття, зокрема в області психічних досліджень, філософське бачення буття, усвідомлення засад віри і, зазвичай, недогматичне ставлення до релігії – все це ознаки розумового розвитку сучасної людини.
На фоні глобальних соціокультурних змін, набуття характерних для нової епохи знань, особливо сумним виступає факт зневажливого ставлення людини до людини, порушення загальноприйнятих комунікативних норм і правил. Відомо, що той, хто має знання, але не володіє загальнолюдськими нормами моралі, небезпечний для самого себе і соціуму, в якому він перебуває. Однак, і той, у кого сформовані моральні якості, але не в повній мірі за сучасними вимогами розвинений інтелект, якщо є і безпечним, та некорисним, соціально незатребуваним. Тому однією з головних постає проблема усвідомленого виховання, зокрема самовиховання, яка потребує невідкладного розв’язання на рівні державного освітнього законодавства.
Врегулювання дедалі зростаючого протиріччя між опануванням новими знаннями і застосуванням їх в практиці повсякденних комунікацій з дотриманням духовних, моральних, громадянських законів залежить від самої людині, її здібностей до системного пізнання себе і неухильного прагнення до самовдосконалення.
Прикріплені файли: