Надія Прасол,

член ЧМГО «Ліга культури»

ЯК ЗМІНЮЮТЬСЯ ПОЧУТТЯ

Чи можуть змінюватись почуття людини, коли вона дорослішає? Чи потрібні такі зміни? Для чого? Ці та подібні питання можуть виникнути одного разу у людини, що шукає сенс життя, небайдужої. Це питання розглянуте в главі «Еволюція почуттів» з книги Емми Піньковської «Детектор лестощів» [3].            Все в природі та в житті знаходиться в русі та розвитку: від простого до складного, від низького до високого. Це і є еволюція. Хоч вона не завжди помітна оку за метушнею повсякдення, але всі ми беремо участь в цьому процесі. Все, що не розвивається відповідно до плану еволюції, застоюється, деградує і відмирає. Все, що розвивається, рухається вперед і вгору, видозмінюється, адаптуючись до нових умов.            У нашому динамічному сучасному світі зміни такі стрімкі, що залишатися консерватором просто небезпечно.

В оповіданні «Еволюція почуттів» [3] йдеться про зміну свідомості: від егоїзму до альтруїзму, від звичайної людини до людини-творця свого життя .

Негативні явища, що відбуваються зараз в Україні та світі (війни, економічний і екологічний кризи, низький рівень культури тощо), хвилюють багатьох. Хто винен? Політики чи виборці, лікарі чи самі пацієнти, що не знають, як стати здоровими? Цей перелік можна продовжити. Простіше звинуватити когось, ніж узяти відповідальність за своє життя, здоров'я, сім'ю, колектив, країну тощо.

Коли людина (колектив, країна) перестає шукати винних у своїх невдачах, виникає питання: "Що робити?", "Як виправити прорахунки та поліпшити наявні здоров'я, кар'єру, стосунки?".

"Мудрість приходить до кожного громадянина услід за накопиченням у ньому таких чеснот як мужність, помірність і справедливість", – підкреслює автор [3, с. 91].

Далі в главі розглянуті причини падіння товариства різних людей в прірву бездуховності.

Вчителі, лікарі, судді, політики – ці представники суспільної моралі споконвіку були прикладом для решти. Спостерігаючи спотворення у свідомості цих людей, звичайні громадяни то наслідують їх, то засуджують до ненависті, то плачуть від безвиході.

Звичайні люди, що страждають від бачення недоліків у інших, як правило, самі гордовиті, сентиментальні і жалісливі. Допускають компроміси зі своєю совістю, дозволяють собі грішити трохи, прощають себе. Деякі інтелігенти впадають в депресію й апатію від недосконалості оточення і недосяжності бажаного. Це і погано, і добре водночас, оскільки людина, що прозріла, починає відрізняти "добро" від "зла" і перестає бути байдужою.

Оздоровлення власної свідомості починається з пізнання та вдосконалення своїх думок, почуттів, слів і вчинків. Якщо в цьому руслі ти рухаєшся успішно, допоможи іншим стати такими ж – радісними, бадьорими, активними.

            В пізнанні необхідний ритм спостереження за собою, самотестування за таблицями та тестами [2, с. 56-112] і освоєння навичок трансформації негативу в позитив.

Людина миролюбна, правдива, вдячна і відповідальна набуває внутрішньої свободи, наближається до пізнання заповітного почуття Любові.

Про еволюцію власних почуттів можу сказати, що за останні 14 років мені вдалося перемістити свою свідомість від себелюбного "я, я, я..." до "вони і я". Тепер, коли я думаю про щось, говорю або роблю, намагаюся думати про оточення більше, ніж про себе ("А як їм зі мною? Що вони відчувають? Чи не обтяжую я собою сім'ю, друзів, близьких тощо?"). Намагаюся стати менш егоїстичною.

Використана література:

1. Євтух М. Б. Культура взаємин / М. Б. Євтух, Т. В Черкашина : підручник. – 3-тє вид., переробл. і доп. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2012. – 340 с.
2. Евтух Н. Б, Пиньковская Э. А., Черкашина Т. В. Методики личностно-профессионального самосовершенствования субъекта педагогической деятельности на основе самопознания : учебно-методическое пособие / Н. Б. Євтух, Э. А. Пиньковская, Т. В. Черкашина. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2016. – 406 с.

3. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани: в 3-х т. Том 3: «Детектор лести» / Э. А. Пиньковская. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2013. – 438 с. + 3 таблицы.