ЯК НАВЧИТИСЯ ЛЮБИТИ БЛИЖНЬОГО

Валентина Агапова,

вчитель Черкаської ЗОШ І-ІІІ ст. № 32,

віце-президент ЧМГО «Ліга культури»

В главі "Полюби ближнього" з книги "Детектор лестощів" Емма Піньковська розповідає про те, як стати на першу сходинку досягнення "любові до ближнього" людині, що спрямувалася до самовдосконалення.

Підкорення вершин земних гір вимагає фізичної витривалості, відповідальності за іншу людину, що йде у зв'язці, мужності в подоланні несподіваних труднощів, залишення зайвого вантажу спорядження біля підніжжя.

Наявність дуальності в земному житті підказує, що вершини можуть бути й інші – духовні, сходження на які вимагає також залишити зайвий вантаж, але вже в розумі і душі. З чого складається зайвий вантаж того, хто спрямувався до підкорення духовних вершин? З неповноцінних якостей у людини в тілі пам'яті, в тілі бажань і емоцій, в ментальному тілі. Побачити їх – це півсправи, головне – трансформувати в позитивні [2, с. 83].

Кілька років тому, відпочиваючи на березі Чорного моря, я наважилася здійснити мрію і піднятися пішки на одну з вершин кримських гір, не дивлячись на свій вік (65 років) і страх висоти. Вже в процесі підйому по скелястих виступах, пройшовши половину шляху, відчуваючи надмірну фізичну напругу і страх, подумала про закон сумірності. Вабила вершина, краєвиди, що відкривалися, були прекрасні. Упевненість в підтримці друзів у будь-який момент була абсолютною, а досвід подолання скель (хоч і невеликий) підбадьорив мене. Вершину я підкорила. Споглядаючи морську далечінь, сусідні вершини гір, відчуваючи їх велич і потужність, відчула, як на зміну втомі приходять нові почуття і думки. Моя земна мрія здійснилася. Тепер черга за підкоренням інших вершин – духовних. Їх підкорення вимагає від мене багато працювати для осмисленого застосування знань, трансформації недоліків в достоїнства, рішучості в русі по східцях закону любові, щоб з людьми протилежних поглядів зберігати спокій, проявляти терпіння з розумінням.

Досвідом підкорення земних вершин можуть поділитися багато інструкторів по сходженню. Право передачі досвіду духовного сходження в повсякденності – потрібно заслужити, напрацювавши в собі властивості характеру розумно мислячої людини. Ось і вчуся здійснювати самоконтроль, самоаналіз, самокорекцію за базовими умовами (поступеневості, поступовості, постійності), "ближнього" розглядати добрим поглядом, наповнюватися творчою Енергією Світла, щоб досягти тієї вершини, з якої зможу побачити та усвідомити суть заповіді: "Полюби ближнього, як самого себе". 

Використана література:

1. Евтух Н. Б, Пиньковская Э. А., Черкашина Т. В. Методики личностно-профессионального самосовершенствования субъекта педагогической деятельности на основе самопознания : учебно-методическое пособие / Н. Б. Євтух, Э. А. Пиньковская, Т. В. Черкашина. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2016. – 406 с.

2. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани: в 3-х т. Том 3: «Детектор лести» / Э. А. Пиньковская. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2013. – 438 с. + 3 таблицы.