Науково-дослідна лабораторія-музей «Стійбище мисливців на мамонтів»

В с. Межиріч Канівського району Черкаської області знаходиться унікальна, всесвітньовідома пізньопалеолітична стоянка мисливців на мамонтів, вік якої за даними радіовуглецевого методу становить 15—20 тис. років. Відкрита стоянка була в 1965 році. В 1966—1974 роках досліджувалась академіком І.Г. Підоплічко, який розкопав три споруди з кісток мамонтів. З 1976 року по теперішній час пам’ятку досліджувала кандидат біологічних наук Н.Л. Корнієць, яка в 1978 році відкрила четверту споруду з кісток мамонтів, що зберігається як натурна експозиція просто неба в с. Межиріч.

З 2000 року розкопки стоянки здійснює комплексна експедиція установ Національної Академії наук України, Російської Академії наук, Сполучених Штатів Америки, в лабораторних дослідженнях беруть участь вчені Англії і Франції. Унікальність Межиріцьких споруд полягає в своєрідній художній зовнішності обкладки з певних частин кісток мамонтів, не позначених на всіх відомих до нашого часу місцезнаходженнях пізнього палеоліту. Зважаючи на наукову цінність і світову відомість стоянки первісних мисливців на мамонтів в с. Межиріч, Національна Академія наук України прийняла рішення про будівництво науково-дослідної лабораторії-музею «Стійбище мисливців на мамонтів» на місці розкопок.

Свідченням світової відомості і наукового значення Межиріча є демонстрація в 1981—1982 роках першої споруди на міжнародній виставці в Японії, спорудження її в м. Дордон’є у Франції, створення діорами Межиріцької стоянки у другому по значенню музеї в світі — в музеї природничої історії у США. На місці розкопок знято кілька українських телефільмів і один телефільм Британської телерадіокомпанії Бі-Бі-Сі, що демонструвався в Європі і Америці.

Межиріцька стоянка розташована поруч з автотрасою Черкаси — Київ (через Канів), що дає можливість для відвідання її широкими масами туристів, як вітчизняних, так і зарубіжних.

 За державною програмою «Золота підкова Черкащини» передбачено проектування, реставрація, реконструкція та будівництво об’єктів поселення з метою створення належних умов для відвідання пам’ятки.

Джерело: Т.М. Нераденко. Золота підкова Черкащини. Туристсько-краєзнавча подорож Черкащиною для учнівської молоді України. - Черкаси: "Брама-Україна". - 2006. - 106 с.