Сьогодні Умань через велику кількість навчальних закладів справедливо називають студентським містом. Центр міста прикрашає стара будівля педагогічного університету.

Головне училище садівництва (архітектурний комплекс)

Майже на території дендропарку «Софіївка» знаходяться корпуси Уманського національного університету садівництва. Головний корпус цього закладу вражає своєю пишністю та архітектурною довершеністю. А почалась його історія в 1859 році, після того, як до Умані з Одеси перевели Головне училище садівництва. Для училища збудували великий навчальний корпус та пансіонат, які стояли поряд. А в 1863 році архітектор Микола Марков звів хатню церкву Марії Магдалини, якою з’єднав корпус і пансіонат в єдину Г-подібну споруду.

Будинок  В.П. Максимчака

Величезна садиба з фруктовим садом, що йшов аж до самої «Софіївки» і до дороги на Нову Умань, на початку ХХ ст. належала пані Змігродській. Вона була заміжня за агрономом В.П. Максимчаком і з часом місцеві жителі стали називати садибу будинком Максимчака, забувши, хто, власне, є господарем усіх володінь.

Будинок графа Волконського

У цьому будинку в 1825-1826 рр. (до арешту) жив декабрист і граф Сергій Григорович Волконський. За чутками, саме тут на той час базувалась масонська ложа чи то її відділення, адже С. Волконський був активним її членом. На таємні наради до графа приїжджали В. Давидов і П.Пестель.

У 1825 році разом із чоловіком тут проживала дружина – Марія Миколаївна Волконська (із роду Раєвських), оспівана О.С.Пушкіним та О.М.Некрасовим.

Сам будинок, споруджений у 1825 році, був дерев’яним. З фасаду прекрашений колонами, мезонін мав балкон. Після арешту С. Волконського, у січні 1826 року, приміщення перейшло у власність графа О.Потоцького та було значно перебудовано.

Костел Успіння Богородиці

Єдиний в Умані католицький храм почав розбудовуватись ще 1780 року на території старого польського кладовища. Тоді було закладено лише кам’яний фундамент, після чого будівництво надовго завмерло, ймовірно, через брак коштів. Воно було відновлене лише на початку 1820 року, а через шість років доведене до кінця.

15 липня 1826 року відбувся урочистий акт посвячення на вшанування пам’яті Успіння Пресвятої Богородиці.

Свято-Миколаївська церква була побудована впродовж 1809-1812 рр. архітектором Томашем Етлінгером на місці, де колись стояв католицький костьол. Ініціаторами будівництва виступили жителі міста.

Парафіяльною церква лишалась до 1843 року, коли набула статусу собору, і з цього часу перетворюється на головний православний храм Уманського повіту. В кінці 1846 року (6-18 грудня) Миколаївський собор було освячено протоієреєм А. Стаховським. У 1861 році в соборі було відкрито недільну школу. У 1895 році він отримав назву Успенського, а у 1911 році внутрішню частину собору було переобладнано і прикрашено орнаментами та іконами на зразок київського Володимирського собору (худ. Д. Верещака).

Прибутковий будинок

Будинок споруджений протягом 1898 – 1900 рр. на замовлення Б. Ланда. Судячи з форм та декору, належить до творів того ж архітектора, що і жіноча гімназія. На відміну від багатьох інших розкішних будівель Умані, він був оснащений каналізацією: у дворі збереглись чотири дореволюційних каналізаційних люки.

Жіноча гімназія

Заснування уманської жіночої гімназії відбулося 1 липня 1900 року в районі Двірцевої площі у складі семи основних та одного підготовчого класу.  Вже в перші роки існування гімназії тут навчалось близько 400 учениць.

 На даний момент гімназія є одним з найкращих навчальних закладів міста Умань.

Чоловіча гімназія

Історія коледжу як навчального закладу починається з відкриття в місті 11 вересня 1883 року чотирикласної чоловічої прогімназії. Утримувалась вона на кошти: державного бюджету, Уманського міського товариства, спеціальних засобів прогімназії, відсотків з благодійних внесків Уманського міського товариства та приватних осіб. З 1886 року прогімназія отримала статус шестикласної. На 1892 рік тут навчалось 209 учнів. Директором був статський радник В. М. Карсунський, випускник Київського університету, кавалер ордена св. Анни.

У 1896 році за ініціативою Уманської міської Думи архітектором В. Городецьким було збудовано нове приміщення для прогімназії. На початку ХХ ст. тут було відкрито чоловічу гімназію, а у 1920 р. – професійно-технічне училище. У ці роки в училищі навчався відомий український поет М. П. Бажан. У травні 1930 року на базі профтехучилища було створено Уманський технікум механізації та електрифікації сільського господарства. 

Церква Св. Параскеви 19 століття у селі Родниківка    

Не кожен з районів об­ласті може похизуватися такою кількістю пам'яток, що мають не тільки істо­ричне, а й духовне значен­ня. У селі Родниківка на нас чекає   зустріч з чудовою спо­рудою - церквою Св. Па­раскеви 19 століття, реко­нструйованою у роки не­залежності на кошти гро­мади.

 Троїцька церква у селі Пугачівка

В селі Пугачівка дивом збе­реглася стара дерев'яна церква Святої Трійці 18 сто­ліття. Подібних споруд в Україні вже майже не за­лишилося. Будівництво цер­кви завершено 1761 року. Троїцька церква - типовий зразок української храмо­вої архітектури. Побудова­но її з тесаних дубових бру­сів, без жодного гвіздка. Композиція споруди є ди­вовижно пропорційною.

Ще одна унікальна дере­в'яна церква 17 століття збереглася у селі Максимівці. Свята Параскева, на честь якої названо храм, є покровителькою Умансь­кого краю.

Водяний млин у селі Піківець

Цей млин є справжнім зразком того, у що можна перетворити старовинний млин. Чудовий затишний ресторан, у який так і хочеться повернутись.