23 квітня 2026 року о 15.00 на базі КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» відбувся обласний освітній вебсемінар « «Атомна пам’ять: історичний контекст та екологічний спадок Чорнобиля» (у зв’язку з 40-ми Чорнобильської катастрофи» для вчителів громадянської,  історичної освітньої галузі  та природничої (біологія) освітніх галузей.

До освітнього заходу долучились 68 учасників.

Спікери заходу:

1. Любов Даниленко, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін.

2. Любов Боровець, методист громадянської та історичної світної галузі

У межах освітнього заходу методист  Любов Даниленко, у своєму виступі, торкнулась питань щодо медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для українського суспільства та феномену Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника – унікальної «живої лабораторії» планетарного масштабу. Спікерка акцентувала увагу на тому, що медичні наслідки аварії  - це не просто статистика, а історія трансформації здоров’я цілої нації. Це комплексна  трамва: фізична (радіація), тератогенна (вплив на плід) та ментальна (соціальний шок). І надалі наслідки Чорнобильської трагедії залишаються важким тягарем для генофонду українського народу і для нинішніх поколінь і, як мінімум, для кількох наступних: фізичний мутагенний фактор (радіація) продовжує впливати на спадковість людини.

Щодо висвітлення питання Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, то головний меседж полягав у тому, що заповідник – це не «рай», а наявність складних екологічних систем, де життя розвивається  всупереч пошкодженню геному і це є живим доказом того, що природа здатна до самовідновлення без втручання людини.  У ході розгляду цього питання   учасники заходу (Володимир Неумитий, Денис Вінявський та Тетяна Андрейко)  долучились до обговорення щодо коректності вживання терміну «Парадокс Чорнобильського заповідника», який науковці описують як суперечність між очікуваними та реальними наслідками катастрофи для живої природи, і який часто використовується в науковій літературі та екологічній публіцистиці. Під час полеміки дійшли такої думки: це поняття ще потребує подальшого наукового обгрунтування, а коректно його вживати в разі, якщо під цим розуміти перемогу дикої природи над техногенним лихом завдяки усуненню антропогенного тиску. Це нагадування про те, наскільки масштабним є щоденний вплив людини на довкілля в «нормальних»  умовах.

У межах обласного вебінару методист Любов Боровець акцентувала увагу на важливості збереження історичної пам’яті про аварію на ЧАЕС у навчальному процесі, особливо в контексті наближення 40-х роковин трагедії.

Під час інтерактивної частини заходу вчителі-учасники, зокрема Володимир Неумитий, Денис Вінявський та Тетяна Андрейко, долучилися до обговорення впливу енергетики на сучасну геополітику. Окрему увагу було приділено порівняльному аналізу катастроф на Чорнобильській АЕС та японській станції «Фукусіма-1».

Спікерка презентувала методичний посібник, виданий у 2021 році фахівцями ЧОІПОПП (у співавторстві з Любов’ю Даниленко та іншими колегами). Учасники ознайомилися з фрагментами видання та отримали добірку корисних посилань на навчальні відеоматеріали. Усі презентовані ресурси були надіслані слухачам на електронні адреси для подальшого використання в роботі.